26 лютого відбувся концерт за участю ВПО «Мій дім – Україна». Міський Будинок Культури Рівного щиро та гостинно відчинив свої двері для вимушених мігрантів, для тих, хто не з власної волі залишив свій рідний край, сповнений дитячих спогадів та щасливих моментів, залишив ті міста і села, куди хотілося б повернутися знову.
Близько 13 мільйонів українців з 24 лютого покинули свій дім через війну. З них понад п’ять мільйонів – залишилися в Україні жити в новому статусі «внутрішньо переміщених осіб».
“Мій дім – Україна” – таку назву мав концерт, артистами якого стали люди, які вимушено переїхали до нашого міста рятуючись від обстрілів та окупації. Хтось із них мріє повернутись, а хтось полюбив місто Рівне і гордо називає себе “рівнянин”!
Кожен артист, який виходив на сцену – це окрема історія життя, яку війна розділила на до та після.
Ось їхні історії:
• Олена Нежибовська виїхала евакуаційним потягом з міста Сєвєродонецьк Луганської області 1 квітня. До 24 лютого 22 року працювала в Луганській обласній філармонії на посаді артиста – вокаліста в естрадному ансамблі пісні і танцю “БезМеж”. А ще за сумісництвом – керівник народного ансамблю естрадної пісні “Промінь” у міському Палаці культури . Зараз працює дистанційно і не пропускає жодного заходу організованого для «внутрішньо переміщених осіб».
• Вероніка Нестерук разом з родиною приїхала з Харкова у Рівне 9 березня 22р. Там вона займалася у Ліцеї мистецтв №133, де навчалася на музичному відділенні по класу фортепіано. Мистецтво танцю Вероніка вивчала у Зразковому хореографічному театрі “Росинка”. Музикою займається дистанційно. Основний склад хореографічного колективу переїхав тимчасово в Німеччину, а Вероніка прийшла займатися в “Етику.
• Олена Подлєсна жила своє мирне життя в місті Попасна Луганської області. Працювала більше 12 років в державній податковій службі головним державним інспектором . 24 лютого її життя кардинально змінилося. Після двох тижнів життя у підвалі Олена разом з доньками виїхали у невідомість. Після довгих блукань зупинилися в Тернополі . Останні 4 місяці Олена живе в Рівному , за волею долі вона втратила все, але зустріла своє справжнє кохання ! Зараз почувається щасливою жінкою і палко вірить в нашу Перемогу.
• Олеся Земляннікова. Їй сім років. Вона з міста Херсон. Дівчинка обожнює співати і вже 4 роки займається вокалом. Два місяці Олеся разом з мамою, братом і бабусею трималися в окупованому Херсоні. 24 квітня 22року родина з третьої спроби змогла виїхати з рідного міста. Дорога на підконтрольну Україні територію була суцільним жахом: численні блок пости окупантів, приниження та психологічний тиск розривали власне почуття гідності…Дві доби в дорозі і родина була вже в Рівному.
Ведучими були Аліна Балахчі та Корній Демидюк.
Колективи МБК, які із задоволенням допомагали учасникам концерту: ансамбль народного танцю “Полісяночка”, естрадний хор «Кольорові ноти», гурт «Лісова пісня», ансамбль сучасного танцю «Етика», Іванна Місюк, Катерина Василенко, Людмила Скрипка.
Команда Міського Будинку культури, яка працювала над концертом:
Ініціатор концерту Ольга Стельмах
Режисер Тетяна Сенчук (Віннік)
Сценарій Ірина Ящук
Світло Олексій Абрамчук
Звукорежисер Славік Земінський
Дизайнер Юлія Тимчук
Відео Олена Капитанюк
Технічне забезпеченяя: Олександр Деханов, Віктор Лук’янчук, Олександр Ткачук.
Фото Олександра Харвата
Залишити відповідь