Історія Рівненського міського будинку культури
Міський Будинок Культури збудований у 1955 році. Спочатку він розміщувався в приміщенні по вулиці Міцкевича, 32. Це був досить міцний одноповерховий з широкими вікнами будинок, який до війни належав українській православній церкві Св. Юра.
1963 року був збудований чинний Будинок культури, який спочатку відчинив двері своїм повноправним господарям як кіноконцертна зала. На честь цієї події відбувся великий концерт за участю всіх аматорських художніх колективів та окремих виконавців Будинку культури.
Навесні того ж року поруч з кіноконцертною залою з’явився баштовий кран і побутові вагончики будівельників. Розпочалась добудова чотириповерхової, так званої службової частини кіноконцертної зали.
Робота Будинку культури почала рухатись двома напрямками – організацією масових заходів і дозвілля в парку культури влітку і концертної діяльності взимку у кіноконцертній залі. Керівництво закладом на той час здійснював Василь Волков, а художнім керівником був Григорій Лайтман.
З появою в Міському Будинку культури художнього керівника, а також з отриманням нового приміщення, помітно пожвавилась робота аматорських колективів, малих форм і окремих виконавців. Окрім того, в ті роки на базі закладу був утворений драматичний колектив, який очолив Віктор Мерцалов. Пізніше, у 1967 році драматичному колективу МБК було присвоєно звання “самодіяльний народний театр”.
Найвища хвиля об’єднаної культурно-масової роботи, очолюваної МБК і парком, припадала на 70-ті роки минулого століття. Це було творче піднесення трьох – чотирьох десятків визнаних у місті культурно-освітніх осередків.
У 1972 році директором МБК призначили Леоніда Кашперського, який до того був на посаді художнього керівника Будинку культури. З його іменем за 10 років продуктивного життя в МБК пов’язано безліч цікавих подій та найрізноманітніших заходів. Саме за його директорства сталася одна з найбільш хвилюючих подій – на той час заслужений самодіяльний ансамбль танцю України “Полісянка” вперше отримав нагоду представляти українське хореографічне мистецтво за межами України – в Москві та м.Шяуляй (Литва).
За його господрювання був здійснений масштабний ремонт зали та деяких службових приміщень. Леонід Андрійович залишив про себе пам’ять як унікальний директор – з одного боку хороший господарник, з іншого – як надзвичайно творча особистість.
1980 р. директором МБК став Мирослав Кончак, який до того був на посаді заступника директора. Проте на посаді він пробув недовго і наступним очільником став Микола Скотаренко. На часи його управління припав прихисток в стінах Будинку культури майна та працівників рівненського музично-драматичного театру після пожежі в ньому.
Наприкінці 1982 рокудиректором в МБК був призначений 32-річний Валерій Черепуха. На його долю випала досить відповідальна й довготривала робота в зв’язку з підготовкою до святкування 700-річчя заснування міста Рівного. Основу дійства, яке відбулось на стадіоні “Авангард”, складали колективи Будинку культури.
У 80-х роках МБК очолював Анатолій Бодін – директор, котрий намагався зберегти й примножити традиції, що склалися в закладі у минулі роки, особливо ті, що мали відношення до концертної діяльності наявних аматорських колективів. В ті роки активізувалась гастрольна діяльність колективів “Полісянка”, “Верес”, “Наспів”. Гастролювали як в сусідніх областях, так і закордоном.
Кінець 80-х років. Піднесення національної української свідомості. Культурна сфера стала рушієм цього процесу. В травні 1990 року в МБК відбулось аж три тематичних вечори, які мали назву “Україна піднімається з колін”. До нього були залучені найкращі художні колективи й окремі виконавці під знаком благодійності. Зібрані на заходах кошти пішли на будівництво пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Рівному.
Зі становленням Незалежності в культурно-масовій роботі повсюдно почалась перебудова. Поступово мінявся репертуар колективів. Зовсім іншими стали масові заходи: вечори-зустрічі з колишніми вояками УПА, з репресованими, з колишніми в’язнями сталінських концтаборів.
У липні 1995 року директором МБК був призначений художній керівник хору “Верес” Петро Невірковець. Цього ж року, в День Святої Покрови Божої Матері, виповнилось 40 років від дня заснування Міського Будинку Культури. Новий директор запросив владику і в урочистій обстановці концертна зала вперше за всі роки свого існування була освячена. В ці ж роки сталася ще одна знаменна подія – було створене вокально-інструментальне тріо “Срібна терція”.
В цей час художні колективи, зокрема заслужений ансамбль танцю України “Полісянка”, народний аматорський хор “Верес”, ансамбль народної музики “Наспів”, вокально-інструментальне тріо “Срібна терція” активно гастролюють закордоном – в Німеччині, Польщі, Словаччині, Португалії, Туреччині, Франції. І всюди вони були і є бажаними гостями, залишаючи про себе найкращі враження тамтешніх глядачів.
В той же час МБК проводить у місті три міжнародних дитячих хореографічних фестивалі “Стежками Мавки”, а також бере активну участь у підготовці відмих фестивалів “Коляда” та “Древлянські джерела”.
Наприкінці 2004 року на сесії міської ради було прийняте рішення про виділення коштів на капітальний ремонт Міського Будинку Культури напередодні 50-річчя його заснування. Головна ідея ремонтних робі полягала в тому, щоб упродовж трьох запланованих етапів глядацька зала мала привабливий вигляд та стала архітектурною окрасою центральної частини міста в єдиному ансамблі з парком культури й відпочинку імені Т.Г.Шевченка і задовольняла естетичні смаки всіх, хто буде в ньому проводити свій вільний час. І нарешті, створити належні умови для систематичних занять дитячих і дорослих аматорських колективів, гуртків і студій, задовольнити вимоги творчих й господарських працівників, надавши їм сучасні й зручні для роботи відремонтовані приміщення. В цей період директором Будинку культури стає Борис Шафета. Власне, саме він запропонував здійснити капітальний ремонт закладу у три етапи.
А далі настали часи реконструкції храму культури, які тривали протягом 10 років. За цей період часу директорами Міського Будинку Культури побували Петро Давидюк (2007 – 2011рр.) та Валерій Марченко (2011 – 2013рр.). Виконуючим обов’язки директора на завершальному етапі реконструкції став Павло Деркач.
Після завершення реконструкції Міський Будинок Культури став найбільшим концертним майданчиком у місті Рівне. Нова глядацька зала, яка вміщує аж 739 осіб сьогодні приваблює усіх на свої заходи. Важливою подією стала поява Виставкової зали, де тепер постійно діють цікаві експозиції, проводяться заходи різного типу.
Нова ера для Міського Будинку Культури наступила з приходом на пост директора жінки. Ольга Стельмах очолює заклад з 2015 року. Перебуваючи на посаді, Ользі Миколаївні разом з командою однодумців за короткий час вдалося модернізувати діяльність закладу і започаткувати нові проекти, які отримали чимало схвальних відгуків від професіоналів та глядачів.
За останні роки в стінах Будинку культури почали діяти і нові колективи: гурт “TW-Band”, естрадний хор “Кольорові ноти”, фольклорне тріо “Ярина”. Йдучи в ногу з часом, відкрилась народна “Відеостудія MediaLab”. Запрацювало чимало клубних об’єднань для людей різних вікових категорій та з різними інтересами. Та найголовніше – це сила-силенна концертів, арт-проетків та інших заходів, які приваблюють глядачів, адже над усіма ними працює найкреативніша команда Рівного. Вони виконують багато різної роботи, не перебираючи , “де моє, а де не моє”. Вони її просто роблять, створюючи задоволення собі і людям.
Отож, історія Будинку культури пишеться. Її працівниками, колективами, відвідувачами, подіями… Тому, далі обов’язково буде багато цікавого.
За матеріалами книги Анатолія Дацкова “Творчих щедрот оберіг”